Продуктивність озимої пшениці найвища за оптимальної норми висіву, величина
якої залежить від кліматичних умов, родючості грунтів, попередника,
добрива, строків і способів сівби.

На родючих ґрунтах, після кращих попередників і на вищих фонах удобрення
норму висіву необхідно зменшувати. Вважається, що норму висіву можна
збільшити в зоні достатнього зволоження. На важких грунтах, де
спостерігається низька польова схожість насіння, висівають більше, а на
структурних чорноземах, які забезпечують більш високу польову схожість,
норму висіву доцільно дещо зменшити.

Норма висіву безпосередньо пов’язана з термінами сівби. При сівбі в ранні
терміни рослини добре кущаться і формують нормальний стеблестой при менших
нормах висіву. На пізніх посівах для створення оптимального числа
продуктивних стебел на одиниці площі норму висіву необхідно збільшувати на
10-15%.

Згідно з численними рекомендаціями, оптимальна норма висіву становить
4,0-5,0 млн. насіннин на 1 га, або 200-250 кг / га.

У перші роки освоєння інтенсивних технологій, однією з вимог яких є
наявність 500-700 продуктивних стебел на 1 м2, широко побутувала думка, що
зазначену густоту можна формувати збільшенням норми висіву. Це призвело до
того, що стали висівати 5,0-6,0 млн / га, або 300 кг / га зерна і навіть
більше. Такі норми висіву часто не призводять до зростання врожаю, значно
погіршують його якість, збільшують кількість використовуваних пестицидів і
собівартість зерна.

Щоб рекомендувати більш точну норму висіву , необхідно трохи більше
інформації про агрокліматичних умов, в яких плануєте висівати, щоб
врахувати всі перераховані вище фактори. Так, наприклад, для більшості
грунтів Вінницькій області рекомендується висів в нормі 230-250 кг/га.