В’янути і всихати грона винограду можуть з різних причин. Найчастіше це
явище спостерігається в тому випадку, якщо гребені грон вражені грибковими
захворюваннями. Особливо часто зустрічається їх ураження мілдью та
оідіумом. У пошкодженому місці гребеня або його відгалужень порушується
провідність судин, ягоди залишаються без живлення, тому нижче пошкодженого
місця гроно або його частина всихає.

З метою профілактики та лікування виноградників від грибкових хвороб
рекомендуємо до використання фунгіцид від виробника засобів захисту рослин
ALFA Smart Agro — «Док Про» (цимоксаніл, 300 г/кг + міклобутаніл, 200
г/кг). Препарат відрізняється незначною нормою внесення 400 г на 1 га (на
800 -1000 л води) та володіє комплексним захистом від мілдью, оідіума й
чорної гнилі. Характеризується профілактичною, антиспоруляційною,
лікувальною діями та добре вираженим «стоп-ефектом» на початкових етапах
враження хворобою. Швидко проникає та поширюється рослиною. Має стійкість
до змивання дощем.

Сумісне застосування із фунгіцидом стимуляторів росту та комплексних добрив
сприятиме швидшому одужанню рослин та збільшенню врожайності.

Зверніть увагу, досить поширена причина в’янення грон — перегинання
гребенів в період дозрівання ягід. При цьому провідність судин порушується
меншою мірою, ніж при пошкодженні грибковими захворюваннями. Перегини
гребенів зустрічаються у багатьох сортів і гібридних форм винограду, але
частіше у тих, які формують великі грона і довгі гребені. Уникнути
перегинів гребенів схильних до цього форм винограду можна при вирощуванні
їх на шпалерах в формі арок, козирків, альтанок та ін. У цьому випадку
грона звисають вільно, гребінь витягнутий по всій довжині, тому усувається
причина його перегинання і подальшого старіння грон.

Всі перераховані причини зазвичай візуально добре видно. Але як пояснити
в’янення грон без видимих ​​причин? Зазвичай це відбувається через так
званий параліч (всихання) гребенів. Вивчення цієї хвороби винограду
почалося порівняно нещодавно, хоча вона відома ще з середини 1930-х років.

Розвивається параліч в результаті місцевого порушення обміну речовин в
гребені та його відгалуженнях. Тобто за своєю природою це захворювання не
інфекційне, а виникає через зміни в рослині, які пов’язані з порушенням
водного балансу в гребені грон, що дозрівають. Ступінь ураження
виноградника паралічем грон в значній мірі визначається коливаннями
вологості грунту на ньому. Проявляється захворювання по-різному, в
залежності від погодних умов, віку кущів, типу грунту тієї місцевості, де
розташований виноградник. Помічено, що частіше уражаються щеплені кущі, ніж
власнокореневі. Найчастіше параліч гребенів починається раптово в момент
дозрівання ягід, при вмісті цукру в них 7-12%. На початку захворювання в
різних місцях гребеня і його відгалужень з’являються точкові або довгасті
плями, які швидко фарбуються в темно-бурий або чорний колір. Плями швидко
розширюються і окільцьовують гребінь або його бічні гілки. Це призводить до
припинення надходження поживних речовин і води до ягід, які в ізольованій
частині грона в’януть. Часто уражені гребені або їх частини обламуються і
відпадають.

Боротися з проявами паралічу грон дуже складно. Хороші результати
досягаються при обробці кущів хлоридом кальцію (0,75% -ним), хлоридом
магнію (0,75% -ним) або сумішшю обох солей в 0,5% -ної концентрації. При
обприскуванні цими препаратами можливий хімічний опік листя. Таку обробку
проводять незадовго до початку розм’якшення ягід і повторюють через кожні
десять днів не менше трьох разів.

Ефективним заходом запобігання можливого паралічу грон є внесення
мінеральних добрив, що містять в своєму складі магній. Також необхідно
обмежити внесення азотних добрив. Зменшується частота прояву ураження грон
паралічем при задернінні або мульчуванні міжрядь. Ці агрозаходи значною
мірою дозволяють вирівняти водний баланс на винограднику і запобігають
різкі коливання вологості грунту, які можуть стимулювати розвиток паралічу.