З першого погляду, можна прийти до думки, що на фото спостерігається
післядія пестицидів. Це може бути , як промивання грунтового гербіциду на
певних ділянках після рясних опадів, так і післядія внесеного страхового
гербіциду.

Враження окремої площі після внесення грамініциду може пояснюватися
наступними чинниками:

– погано вимитий бак після попереднього внесення засобів захисту рослин;
– несправність змішувача у момент проведення обробки, як наслідок,
гербіцид був нерівномірно розподілений у баку та по площі;
– повторне перекриття під час внесення.

Також, звертаємо увагу на те, що грамініциди не бажано змішувати з
добривами та стимуляторами росту, які можуть посилити негативний вплив
гербіцидів на культурну рослину.

Врятувати ситуацію могло б екстрене внесення антистресантів (на 2-3 день
після обробки гербіцидом), які не тільки стимулюють відновлення процесів
росту і фотосинтезу після застосування гербіцидів, а ще й знижують
ймовірність ураження рослин хворобами після гербіцидного стресу . Це такі
препарати, як:

— СТА Стимулант 4 від компанії Quimicas Meristem, Іспанія — 0,2-0,3 л/га;

— ФолиГрин Антидот від компанії AgroDynamica, Чехія — 0,05-0,1 л/га.

— Вимпел-2 від компанії Долина, Україна — 0,5 л/га.

Крім того, існує підозра, що рослини враженні грибковим захворюванням –
«вертицильозне в’янення». Прояви на окремій ділянці, можуть пояснюватися
стіканням води по краю поля, яка зібрала спори гриба у певну ділянку.
Поставити точний діагноз дистанційно лише по одному фото дуже важко, а тому
розглянемо загальні симптоми захворюваня теоретично.

Вертицильозне в’янення виникає внаслідок ураження рослини грибом
Verticillium dahliae Klebahn. Це грунтовий збудник із широким діапазоном
рослиногосподарів, який спричиняє хлороз, в’янення і передчасну смерть
соняшнику. Хвороба впливає на продуктивність рослин, зменшуючи висоту,
натуру зерна та вміст олії . Якщо перші прояви хвороби починаються ще до
цвітіння, зниження врожаю буде значним і багато рослин можуть загинути.

Ураження, частіше за все, відбувається через кореневу систему. Патоген
вражає судинну систему рослин. Перші ознаки хвороби стають помітними в
період формування кошика, а найбільш типові – у фазу цвітіння. В’янення
листя виникає внаслідок закупорювання провідних судин, починаючи з кореня.
Вважається, що гриб утворює токсини, які переміщуються всередині рослини,
утворюючи хлоротичні та некротичні ділянки між жилками листків. На нижніх
листочках з’являється плямистість, в’януть окремі ділянки листової
пластинки між жилками, які поступово бліднішають, жовтіють, згодом
всихають, набувають коричневого забарвлення. Інколи плями мають жовтувату
облямівку із в’ялої тканини, відмирання якої спостерігається пізніше. На
поперечних розрізах стебел і черешків помітно побуріння провідних пучків.
Симптоми хвороби прогресують вверх по рослині в міру її дозрівання. У суху,
спекотну погоду часто плями охоплюють всю пластинку листа.
Зрештою, заражені листки стають повністю сухими і відмирають.

Симптоми вертицильозного в’янення можуть бути виявлені як на окремих
рослинах, так і на групах рослин на одному полі.

Дотримання сівозміни та високого рівня агротехніки, вибраковка уражених
рослин у насіннєвих посівах та своєчасний хімічний контроль (профілактичне
внесення фунгіцидів, антистресантів та добрив) зазвичай попереджують прояви
даної хвороби та сприяють збереженню врожаю.