Неприємний запах від зерна — це одна з ознак враження збудниками сажкових
хвороб.

*Сажка —* широко поширена хвороба багатьох рослин, але найбільшої шкоди
приносить злаковим культурам, завдаючи величезної шкоди сільському
господарству.

Залежно від характеру ураження буває двох видів — *тверда і курна*.

У першому випадку оболонка зерна залишається цілою, руйнується лише його
вміст. Вивільнення шкідливих теліоспор відбувається в процесі збирання
врожаю і обмолоту, що призводить до зараження здорових зерен і ґрунту.

Для курної сажки характерно руйнування і оболонки і самого зерна. Враження
відбувається ще на етапі вегетації.

Тверда сажка особливо небезпечна для м’яких сортів пшениці. Ознаки
зараження стають помітними тільки в фазі молочної стиглості. *Колосся
відрізняються:*

— меншим розміром і плескатої формою;

— злегка роздутими зернами з характерною довгастої формою і розсунутими
лусочками;

— синювато-зеленим відтінком і неприємним запахом «молочка» зерен, що
нагадує оселедцевий розсіл;

— замість зерен утворюється спорова маса, а через легкість хворі колосся не
опускаються при дозріванні.

Заражені рослини погано переносять посуху і низькі температури.

Курною сажкою заражається лише колосся пшениці, а перші ознаки хвороби
помітні вже на етапі колосіння. Іноді до враження схильна тільки нижня
частина колоска. Джерелом інфікування є заражене насіння. *Для курної сажки
характерні:*

— колосіння раніше терміну — інфікована пшениця розвивається швидше;

— хвора рослина має обгорілий вигляд і вище здорових;

— зерна ураженої сажкою пшениці покриті тонкою оболонкою сірого кольору,
після руйнування якої теліоспори розносяться по полю.

Курна сажка дуже шкідлива. Вона призводить до пустозерності рослин,
зниження якості і кількості врожаю.

*Запобігти виникненню цієї проблеми могли б наступні заходи:*

– використання на посів здорового насіннєвого матеріалу та стійких
сортів;
– обробка насіння препаратами з фунгіцидною дією — обов’язковий прийом
для боротьби з курною сажкою (у зв’язку з тим, що збудник знаходиться
всередині насіння, необхідно використовувати протруйники, що володіють
системною дією);
– просторова ізоляція насіннєвих і товарних посівів не менше 1 км;
– посів в оптимальні терміни (більш пізній період висіву збільшує
ймовірність зараження сажкою);
– варто приділяти значну увагу знезараженню сільськогосподарського
інвентарю, який нерідко є джерелом поширення збудників від уражених площ на
здорові;
– дотримуватись сівозміни.

Зерно, яке має явні ознаки враження грибковими хворобами, категоричне
забороняється використовувати людям з харчовою метою. Крім того, не
рекомендоване таке зерно і на корм худобі.

Ряд досліджень підтвердили шкідливість використання враженого зерна у
вигодовуванні теплокровних тварин. Нерідко, фермери відмічали отруєння,
падіж, аборти та інші негативні явища. При згодовування уражених кормів
спостерігалися слинотеча (іноді сльозотеча), кашель, розширення зіниць,
пронос і смерть через 15-18 годин. При розтині виявляли запальні зміни
слизової глотки та гортані, гіперемійовані ділянки в тонких і товстих
кишках та ін.

Використання такого зерна допускається лише у рибних господарствах.