Пухирчаста сажка на кукурудзі. Як попередити захворювання?
Кукуруза

Декілька років поспіль вирощували кукурудзу у монокультурі. Цьогоріч привернули увагу деякі ділянки , які були вражені, як нам сказали, сажкою. Спочатку на рослинах появилися різного розміру та форми вздуття, які розросталися у  безформну  слизову масу, що  через певний час висохла, потемніла та перетворилася у сухий міхур зі спорами.

Порадьте ефективні методи запобігання поширенню цієї хвороби у наступному році. Чи  варто тепер нам висівати  кукурудзу?

 

Ответ эксперта

Сажкові хвороби (пухирчаста та летюча) мають найбільше поширення у світі з усіх хвороб кукурудзи. Спори грибів пошкоджують усі надземні органи рослин (листя, стебла, початки, метелки, повітряні коріння). Як наслідок, фермери втрачають від 25 до 50 %  можливого врожаю зерна.

Якщо на полі вже є явні вогнища враження сажкою, для запобігання поширенню цієї проблеми на не ураженні ділянки, краще у наступному році висівати іншу культуру, наприклад соняшник.

До факторів, які збільшують ризик розвитку сажкових хвороб відносять:

  • посушливий спекотний клімат — у таких умовах спори довго зберігають свою життєздатність, а виснаженні несприятливими погодними умовами рослини найбільше схильні до зараження;
  • неналежний догляд за станом ґрунту — надмірне виснаження грунту, створює сприятливе середовище, для перезимування та розвитку сажки. Крім того, на таких грунтах значно погіршується стійкості культури до грибкових інфекцій;
  • недостатнє живлення рослин — недолік азоту та інших важливих для росту та розвитку мікро- та макроелементів сприяє підвищенню ризику захворювань. Агрономи звернули увагу на те, що часто хвороби проявляються у місцях, де були випадкові “пропуски” при внесенні добрив.
  • стресові чинники (град, вітер, грунтові та наземні шкідники) — всі ці фактори значно підвищують ризик інфікування.

Найбільш ефективні наступні методи запобігання розвитку сажкових хвороб:

* вибір гібридів для посіву, що мають генетичну стійкість ( недоліком цього альтернативного методу є те, що резистентність розкривається за оптимальних умов розвитку культури, в той час як стресові фактори значно погіршують генетичну толерантність кукурудзи до хвороби)

* дотримання культури землеробства:

— правильна сівозміна (вирощування кукурудзи у монокультурі значно підвищує ризик враження сажковими хворобами). Відтак, з метою оздоровлення полів, варто дотримуватися сівозміни (однак, враховуючи той факт, що спори можуть зберігатися у грунті до 10 років, всеодно, не слід забувати про інші засоби захисту рослин);

— вчасне і якісне очищення агротехніки — сприяє зменшенню ризику перенесення спор від зараженого поля на інші ділянки;

— правильний догляд за посівами — уникати травмування рослини під час проведення міжрядного обробітку грунту.

* хімічний захист насіння:

— протруєння фунгіцидною групою, яка знезараджує насіння ззовні та всередині, здійснює якісний захист проростків у найбільш критичні початкові фази росту та розвитку. Тому дуже важливо обирати саме таке насіння, яке оброблено якісними засобами захисту;

— використання додаткових інсектицидних протруйників, які  захистять культуру від пошкодження шкідниками, життєдіяльність яких призводить до ослаблення рослин та зменшення  стійкість до грибкових хвороб;

— додаткова обробка стимуляторами росту та мікроелементами, що сприяють своєчасному максимальному розвитку кореневої системи, проростанню, укоріненню та наземному розвитку.